Намагання

Намагання

Віднині двадцять перше грудня –
Важливий день, неначе свято,
Для всіх, надалі, будуть будні,
А я з'явлюсь, доволі, радо.

Палити кину я, нарешті
І буду значно спокійнішим,
А, взагалі, чужим для решти,
Бо стану, навіть, сміливішим.

Розсудливішим також стану
І нанівець зведу всі нерви,
Не помічатиму обману,
Нехай керують мною стерви.

Повчати я не хочу більше,
Не буду їм казати правду,
Знайду десь брід, що по мілкіше
І все гаразд, і все до ладу.

Вже не дізнаються про мене,
Я стану іншим чоловіком,
Мій шлях назад вже не поверне,
Почну життя за новим ліком.

Я виглядати хочу мудрим,
Забуду щодо дратування,
Та перестану бути нудним,
Подалі викину повчання.

Я буду повна доброчинність
І захвалю усіх брехнею,
Та проявлятиму гостинність,
А совість геть звідсіль, чорт з нею.

Всі порадіють, навіть, дружно,
Змінюсь хоча би тимчасово,
Зі мною буде їм сутужно,
Бо не промовлю ані слова.

Так протриматися хоч трохи,
Аж доки я їм не набридну
І не скотитися з дороги,
А там, надалі, буде видно.

Перероджусь я знову тоді,
Та стану тим, ким бути мав би,
Скажу я їм: "Набридло! Годі!
Я вже побув у ролі мавпи".

Віднині двадцять перше грудня –
Є роковини, а не свято,
Зберуться всі, скажу їм: "Будьмо!"
І посміхнуся знов завзято.

Сборник стихов "Наизнанку".